Роки… Швидко, мов стрімкі струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять воєнних років. вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі. Як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас у залах музеїв із сторінок книг. Її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

2013 рік знаменний для тим, що Дніпропетровщина відзначає 70-річчя визволення південно-східної частини України та 70-річчя битви за Дніпро.

У школі пройшли заходи відзначення цієї дати. Метою проведення цих заходів є залучення школярів до пошукової діяльності, досліджуючи героїчне минуле своїх земляків під час Великої Вітчизняної війни, виховуючи у них високе почуття патріотизму; дати відчути їм, що герої живуть поряд, що мирним днем вони зобов’язані тим, хто захищав Батьківщину від фашистів, що найбільш священна пам'ять – це пам'ять серця.

Побутує думка, що нинішня молодь росте, не обтяжуючи себе знанням історичної минувшини, зокрема, такого важливого пласту із життя нашої країни, як героїка Великої Вітчизняної війни. Не можна кривити душею, такі факти трапляються. Але там, де мудрі дорослі скеровують дитячий розум, емоції у потрібне русло, поле Пам’яті не заростає бур’яном.

Урочисті лінійки, вечори, уроки пам’яті, презентації, випуск стіннівок, мітинги, літературно-музичні композиції, пошукова робота, зустрічі з ветеранами – усе це наближає сучасних дітей до страшного, незрозумілого їм часу, дає повною мірою осмислити події Другої світової і Великої Вітчизняної воєн.

Плануючи заходи щодо відзначення 70-річниці визволення України від фашистських та 70-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр., намагалися враховувати всі моменти, а саме до 70-річчя Перемоги – 70 добрих справ.

Розпочали естафету добрих справ ще 9 Травня участю у громадській ініціативі «Безсмертний полк». У перший день навчального року  – 2 вересня у всіх класах були проведені Уроки мужності. 23 вересня привітали ветеранів з днем визволення села. 28 вересня Єлизаветівка відзначала 70-річчя визволення від фашистських загарбників.

Активну участь у проведенні цього свята взяли всі класні колективи. Підготували гарні тематичні квіткові композиції. А концертну програму також наповнили номери, виконавцями яких були учні нашої школи.

У жовтні 2013 року всі заходи були спрямовані на підготовку і відзначення 70-річчя визволення Дніпропетровщини.

25 жовтня були проведені у всіх класах Єдиний урок мужності «Не згасити вогонь пам’яті».

Саме в жовтні ми у школі активізували роботу пошукових груп класів.

Ця робота була спрямована на подальший збір та оформлення матеріалів про 212-й хірургічний госпіталь 46 Армії Ш та П Українських фронтів.

На основі раніше зібраного та поновленого матеріалу виготовлено буклет. Продовжуємо роботу над ще не систематизованим матеріалом.

Розміщувався цей госпіталь у Єлизаветівці в 1943 році. У ньому була надана допомога 35 тисячам поранених солдатів та офіцерів Радянської Армії, за що працівники госпіталю нагороджені орденами та медалями СРСР.

Наступна сторінка пошукової роботи наших школярів – це визволителі нашого села, зокрема Герой Радянського Союзу – Шпаковський Сергій Петрович.

Пошуковці дізналися про те, що в ніч на 25 вересня 1943 року група розвідників 236-ої стрілецької дивізії 46-ї Армії у складі 26 бійців на чолі з лейтенантом С.П.Шпаковським першими переправились на правий берег Дніпра поблизу с. Аули і, вступивши в бій з ворогом, захопила невеликий плацдарм.

Від старожилів нашого села пошуковці дізналися також, що С.П.Шпаковський визволяв і нашу Єлизаветівку. І був гостем у нашому селі і в нашій школі. Уже у мирний час, а саме, коли відзначали 40-річницю Перемоги, Сергій Петрович зустрічався із нашими односельцями, учнями школи.

Також пошуковці не оминають і тих, чиє дитинство вкрала війна – дітей. Часто дитяча пам'ять закарбовує у собі дуже багато і нам потрібно записувати ці свідчення, нехай навіть вони пропущені через дитячу уяву і свідомість.

Цікавою є пошукова робота, яка стосується сімейних реліквій. Так учениця 10 класу Мелащенко Ельвіра зібрала матеріал про свого прадідусяТрінкмана Анатолія Григоровича, який пройшов всю війну від Сталінграда до Берліна. Тричі був тяжко поранений. А за відвагу, мужність і героїзм нагороджений орденом Олександра Невського. Вона вважає, що найцінніше, що є у її родини – це нагороди прадідуся, бо це – пам'ять серця.

Найкраще виховання – це спілкування зі справжніми героями – нашими ветеранами. У Єлизаветівці – 5 ветеранів. Але за станом здоров’я тільки 2 можуть приходити на зустрічі зі школярами. Нам потрібно поспішати, щоб встигнути якомога більше поспілкуватися з ними, перейняти їх життєвий досвід, записати якнайбільше їхніх розповідей.

Щодо планування роботи – класними керівниками заплановано заходи щодо відзначення 70-річниці визволення України та 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Також кожен клас обрав тему проекту, присвоєного 70-річчю визволення України і розпочали активну роботу над ним.

У цьому навчальному році ми плануємо, крім всіх запланованих заходів, створити «Книгу пам’яті 1941-1945рр.»

Сподіваюсь, що наші добрі справи на честь шани загиблих у Великій Вітчизняній війні, служитимуть запорукою виховання підростаючого покоління.

Пам’ятаймо і шануймо!

«Хто забуває минуле – той не вартий майбутнього».