В Україні 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Пам'ятну дату було встановлено 14 років тому, згідно з указом (№180/2004 від 11 лютого 2004 року) президента України Леоніда Кучми, і вона є щорічною. Її вибрали не випадково. Саме цього дня відзначали річницю завершення виведення радянських військ із Афганістану.
Варто зауважити, що після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь не лише в Афганістані: нараховано 24 локальні війни і збройні конфлікти на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони також виконували, так званий, "інтернаціональний" обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих" точках.
Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тис. військовослужбовців.
Війна в Афганістані – це трагедія сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє.
Ця війна почалася 1979 року і тривала до 1989 року. Плин часу не затьмарив спогадів про цю війну:  пам’ять продовжує нагадувати про ті жахливі часи. Традиційно 15 лютого в нашій школі  вшановують пам’ять воїнів-інтернаціоналістів. В класах пройшли години спілкування з переглядом відеоматеріалів, у бібліотеці організовано тематичну виставку, Учасники рою "Єлизаветівські джури" запросили на відкриту виховну годину учнів 5 класу і разом з ними вшанували пам'ять тих, хто назавжди залишився у далеких Афганських горах.   Для нас важливо пам’ятати про всі історичні віхи і робити висновки. Мирне небо, щасливе майбутнє -  ось ті життєві орієнтири до яких ми повинні прагнути.