"Життя - театр, а люди в ньому - актори"   (В. Шекспір).

26 березня в Єлизаветівській школі відбулася шкільна лінійка, присвячена дню театру. Підготували лінійку учні 11 класу., які у своїй промові продемонстрували свою небайдужість і любов до театрального мистецтва. Також  учні не забули згадати і про поезію, яка є невід'ємною складовою духовного життя. Поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня - Всесвітнім днем поезії (з 1999 р.).

Поети - люди багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного. Це спонукає їх до вияву подяки. В нашій школі навчається майбутнє нашої поезії - Аліса Рибалка, яка приголомшила всіх присутніх, прочитавши свій вірш, присвячений рідній мові.

"Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі"   (Л. Костенко)

                 Статтю підготувала учениця 11 класу Миколенко Вікторія

                             Вірш про рідну мову

 Коли згадаю рідне слово,
Що промовляю так казково,
Коли згадаю вишиванки,
Рожеве небо і світанки
І дивні пісні солов'я.
Промовлю - це моя земля.
Моя маленька Україна.
І рідна мова солов'їна.
У ній я чую голос неньки,
ЇЇ любов, її серденько.
У рідній мові - дух природи,
І спогади, і дух свободи,
Який вже вріс у душі -
Це мова нашої землі,
Коли промовлю рідне слово
Багате нашими піснями,
Надіями і почуттями.
Немов з'єднаюся з віками,
З минулим, і з козаками,
З героями, що за мову стояли,
І життя за майбутнє поклали.
Бо рідна мова - мова народу
Мова батьків, і мова свободи,
Як сумно дивитися, що ми забуваємо,
Як рідною мовою нехтуємо, краємо.
Забули вже люди, як тяжко далася
Нам тая свобода, що кров'ю взялася.
Так, нумо ж народи, годі мовчати!
Нашу країну мерщій величати,
І рідною мовою її заквітчати,
Щоб душу народу ніколи не втрачати.

                                                 Вірш учениці 10 класу Рибалка Аліси