14 жовтня православні християни святкують День Покрови Пресвятої Богородиці. В цей же день відзначається День українського козацтва.
У незалежній Україні це свято офційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.
Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави – гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має  козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.
У нашій школі теж стало традицією проводити свято "Козацькому роду нема переводу", бо ми також часточка нашої країни і наше завдання відроджувати і примножувати наші традиції, зокрема козацькі.
Свято розпочалося лінійкою, на якій кожен клас представляв свій гурт назвою, девізом та піснею. Колишній учень школи, а нині батько першокласника, Рибалка Олександр Володимирович привітав усіх зі святом і подарував шкільній бібліотеці книги про історію рідного краю з напутніми словами, щоб діти більше і докладніше вивчали історичне минуле, в тому числі традиції та звичаї свого народу.